- Це не просто фото собаки, я лежу вдітий і готуюсь морально вийти з дому і більше ніколи не повернутись. 10 година ранку
- 15 година дня - дорога до військомату. Там мене розвернули. Пішов додому. Через пару годин знову пішов туди, повернули.
- 25 лютого, 00:30, вже на впевненому, щоб не ходити - їду у військомат вже машиною, паркую поряд, ночую там. Ніч була цікавою, спав пару годин
- 8:34 вже хожу по кабінетах тцк, не беруть без досвіду, але залучають до "останньої можливої" поїздки в запоріжжя рятувати все що можна врятувати зі складів. Наступні пару тижнів - завантаження/розвантаження бк, будівництво укріпленнь
- 24 березня. Вже в старичах, вже в формі і в статусі військослужбовця
- 28 березня. Приймаю присягу на вірність Українському народові.
Між 5 і 6 фото 4 дні. Але запамʼятались як 2 тижні. Далі 3 роки як один день бабака, в якому якось навчився жити, наче життя до цих фотографій і не було ніколи
