Моя перша ідея оновленого соул була в максимальному зсуві в бік "суспільного блага", такий собі ідеальний комунізм в світі соціальних мереж, де особистість не так важлива, як загальний простір який будує багато різних людей, обʼєднаних спільними інтересами. І правда, яка різниця хто публікує новину чи відповідає на питання, коли суспільство має змогу відсіяти неадекватні публікації/відповіді (механізмом голосування) і виділити якісь яскраві моменти з допомогою номінацій? Поганий контент на думку спільноти зникне, хороший підніметься нагору. Це робота не тільки автора, а і спільноти. До того ж, часто коментарі в публікаціях стають більш цінними за саму публікацію.
Саме з таких міркувань, я хотів не робити навіть завантаження аватарів до акаунтів, зробити їх максимально безликими. Навіть публікуючи щось в спільноту імʼя автора мало ховатись за спільнотою. Сторінки людей теж не мали бути якимись виразними, просто перелік активностей акаунта, навіть запостити щось від себе максимально не заохочується.
Проте, як це часто буває якщо трошки подумати, у цієї концепції, окрім світлого комуністичного майбутнього є певні недоліки. Свобода самовираження - засаднича складова демократії. Так смішно, що будуючи комуністичний рай я абсолютно несвідомо почав рухатись в безодню сірої диктатури, мабуть це природньо, зрештою ми за людську історію так і не побачили комуністичну утопію на яву.
Отже, соул потребує демократичних реформ :). Повертаєм автора на перше місце, а сторінка автора має мати можливості для самовираження. Треба знайти ідеальний баланс між суспільним і особистим благом.
Але як і все в демократіях - демократія і свобода потребує захисту, оскільки її значно легше використовувати в цілях що підривають свободи прикриваючись свободою. Диктатурам легше, всі хто не згодні - по тюрмах, в засланні, вбиті чи закатовані. В демократіях - всі хто не згодні - це опозиція, цінності. Є банально фізична можливість прикриваючись свободою будувати концтабір навіть відкрито, бо це свобода будувати концтабори. Просто потім всі незгодні з концтаборами опиняться в них. Незгодних не стане. Диктатура переможе. Саме тому свобода така цінна, така тендітна і потребує захисту. Але як саме захищати - питання досі відкрите. Раніше нам здавалось, що система противаг - чудовий запобіжник. Найближчі роки якраз мають продемонструвати міцність такої системи на прикладі США, подивимось.
В контексті соул, більш приземлено, це означає, що свобода самовираження відкриває портал всяким шаріям і арестовичам, різноманітним шахраям і спецслужбам, які спрямовують свої зусилля на знищення свобод під прапорами борців за права і свободи незгодних. Складно. Складно виявити що навколо тебе будують стіни концтабора, ще складніше це обгрунтовано довести в суді поки не зʼявиться табличка. Значно легше посадити сьогодні всіх по тюрмах заборонивши зранку форму робочих чи щось таке. Наркоторговців не за наркотики саджають.
Підсумовуючи - я ще не до кінця розумію як забезпечувати волю і справедливість в умовах анархічної свободи, окрім жорсткої модерації що суперечить принципам свободи. Це ще потрібно буде зʼясувати, залишайтесь з нами :)